Секст Помпей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Секст Помпей
лат. Sextus Pompeius Magnus
S Pompée aureus Sicile C des M.jpg
Народився 67 до н. е. або 75 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
Помер 35 до н. е.[2]
Мілет, Туреччина
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Рід Помпеї
Батько Гней Помпей Великий[2][1]
Мати Муція Терція[1]
Брати, сестри  • Помпея Магна[3], Гней Помпей Магн Молодший[3], Марк Емілій Скавр і Pompeius/Pompeia[d]
Діти Pompeia[d]

Секст Помпе́й (лат. Sextus Pompeius Magnus Pius; близько 67 до н. е. — 35 до н. е.) — римський воєначальник і державний діяч часів громадянської війни в Стародавньому Римі.

Життєпис

Денарій Секста Помпея

Син Гнея Помпея Великого та Муції Терції. Брат Гнея Помпея Молодшого.

Після загибелі батька бився проти Юлія Цезаря в Африці. Програвшри битви при Мунді втік на Сицилію. Після вбивства Цезаря у 44 до н. е. за пропозицією Марка Антонія прийняв командування римським флотом, проте потім вступив у конфлікт з другим тріумвіратом, захопив Сицилію і зайнявся піратством. У 43 до н. е. був оголошений Другим тріумвіратом поза законом.

Неодноразово перемагав армію Октавіана, але у 36 до н. е. його флот був розбитий Агріппою.

У 35 до н. е. втік у Малу Азію, але був схоплений у Мілеті легатом Октавіана та страчений.

Примітки

Джерела

  • Bruno Schor: Beiträge zur Geschichte des Sextus Pompeius. Hochschulverlag, Stuttgart 1978, ISBN 3-8107-2015-1. (нім.)