Розівка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Розівка
Coats of arms of Rozivka.png
Герб Розівки
Автостанція в Розівці
Автостанція в Розівці
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Розівський район
Рада Розівська селищна рада
Код КОАТУУ: 2324955100, 5124585101
Основні дані
Засноване (1788) 18231824 як Розенберг,[1] Розівка—1898 р.
Статус з 1938 року
Площа км²
Населення 3199 (01.01.2018)[2]
Густота 400 осіб/км²
Поштовий індекс 70300—304
Телефонний код +380 6162
Географічні координати 47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д. / 47.39833° пн. ш. 37.06972° сх. д. / 47.39833; 37.06972Координати: 47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д. / 47.39833° пн. ш. 37.06972° сх. д. / 47.39833; 37.06972
Висота над рівнем моря 220 м
Водойма р. Калка, р. Сухі Яли
Відстань
Найближча залізнична станція: Розівка
До обл. центру:
 - залізницею: 186 км
 - автошляхами: 172 км
Селищна влада
Адреса 70300, Запорізька область, Розівський р-н, смт. Розівка, вул. Калініна, 15
Голова селищної ради Щербань Олександр Миколайович
Карта
Розівка. Карта розташування: Україна
Розівка
Розівка
Розівка. Карта розташування: Запорізька область
Розівка
Розівка

Commons-logo.svg Розівка у Вікісховищі

Ро́зівка (німецька колонія поселенців № 7, «Rosenberg», включає колишнє село Грунау)[3] — селище міського типу, центр Розівського району Запорізької області. За 60 км на північний захід від Маріуполя та за 172 км від облцентру (автошлях Н08). Населення за переписом 2001 року становить 4379 чол.

Є адміністративним центром Розівської селищної ради, до якої, крім того, входять села Луганське і Першотравневе.

Географічне розташування

Залізнична станція Розівка

Селище міського типу Розівка знаходиться недалеко від витоків річок Кальчик, Каратиш, Сухі Яли. Примикає до села Зоряне. Через селище проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Розівка.

Історія

Територія сучасної Розівки ще в стародавні часи була заселена землеробськими та скотарськими племенами. Поблизу Розівки в урочищі Кам'яні Могили на річці Калці, що протікає неподалік, в червні 1223 року відбувся перший бій руських князівських дружин і половецького хана Котяна з монголо-татарською ордою Джебе і Субеде (докладніше див. Битва на Калці). Це підтверджують і археологічні знахідки, зокрема бойова сокира руського воїна XIII ст., викопана поблизу селища в 1968 році.

Свою назву Розівка веде від створенної у 1788 році німецької колонії поселенців № 7, Розенберг (Rosenberg)  на площі в 1456 десятин землі за 155 км на південний схід від Запоріжжя німецькими переселенцями (26 сімей) із Західної Пруссії (райони Данцига (Marienburg) і Ельблонга (нім. Elbing)). У 1 км на схід була зведена залізнична станція Розенберг (Розівка) біля якої зводилася сучасна Розівка. Власне колонія Розенберг зараз є окремим селом Зоряне.

У північній частині сучасної Розівки були німецькі колонії № 6 Грунау й № 5 Кронсдорф, що положені над річкою Великим Каратишем, правою притокою Сухих Ялів. За даними 1859 року у Грунау було 27 подвір'їв, 513 мешканців, 1 лютеранська кірха, 4 заводи; у Кронсдофі — 28 подвір'їв, 511 мешканців, 2 заводи; у Розенберзі — 26 подвір'їв, 513 мешканців.[4]

Першими переселенцями, що заснували село, були: Abermit, Bechtold (з с. Grünau), Belz, Bersuch (з с. Reichenberg), Bittner (з с. Neuhof), Bohr, Brecht, Buchenmüller, Derksen, Drefke, Eichmann, Enz, Färber, Friedler (від Rosswag / Vaihingen), Frey (з с. Darmstadt), Gabriel (з с. Kronsdorf), Gänzel, Gildisch, Habenicht, Haller (з с. Ludwigstal), Hark (з с. Wasserau), Hoffmann, Horn, Huber, Jungus, Karsten (з с. Tiegenort), Kiebke (з с. Kronsdorf), Kolbe, Krause, Kupfer, Lepecha, Mock, Neufeld, Oberdorfer, Pelz, Rabe, Radke, Reichert (з с. Tiegenort), Reimer, Richter від Lupushorst / Gr. Werder, Roback, Schmidt, Schwoll, Sukowsky, Tabert (з с. Kirschwald), Westhaus, Wulfert (з с. Rosengart), Zehner, Zeping.

Релігія

Населення

Зміна чисельності населення[8][9]
Роки 1858 1859 1885 1897 1905 1908 1910 1911
Населення 512 513 691 339 308 330 422 427
Роки 1918 1919 1922 1989 2001 2010 2011 2016
Населення 432 397 393 4500 4359 4103 3537 3285

Персоналії

У Розівці народилися:

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа № 1.
  • Школа № 2.
  • Дитячий садочок.
  • Розівська центральна районна лікарня.

Декомунізація

у 2015 році в рамках закону «Про декомунізацію» було перейменовано наступні вулиці:

  • вул. Леніна — вул. Центральна,
  • вул. Чапаєва — вул. Західна,
  • вул. Пролетарська — вул. Трудова,
  • вул. Карла Маркса — вул. Зелена,
  • вул. Кірова — вул. Дружби,
  • вул. Тельмана — вул. Сонячна,
  • вул. Фрунзе — вул. Молодіжна,
  • вул. Калініна — вул. Каштанова,
  • вул. Інтернаціональна — вул. Українська.

Примітки і виноски

  1. Rosenberg Nr. 7, Rosowka
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  3. Маріупольський повіт
  4. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  5. Міста і села Донецької області. Розівка. Інформаційно-пізнавальний портал «Донецька область у складі УРСР». Процитовано 23.10.2018. 
  6. Российские немцы. История и современность (рос.)
  7. смт Розівка, Храм Святого Князя Олександра Невського(рос.)
  8. Демографічні данні. Запорізька обл.
  9. Головне управління статистики у Запорізькій області — Чисельність населення на 1 серпня 2011 року

Література

  • Grünau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
  • Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
  • Список заарештованих НКВС (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

Посилання